Профілактична протипаразитарна обробка риби з допомогою метиленового синього

Профілактична протипаразитарна обробка риби проводиться з метою попередження як інвазійних, так і інфекційних захворювань. В ставкових господарствах така обробка найчастіше проводиться навесні і восени при пересадці риби з зимувальних ставків у літні або навпаки. Крім того, профілактична обробка може проводитися при перевезеннях риби з одного водоймища в іншій транспортній тарі.

Весняна і осіння профілактична обробка риби здійснюється двома способами: у ваннах або безпосередньо в ставках. Для приготування ванн використовують розчини кухонної солі, аміаку, марганцевокислого калію, формаліну, хлорного вапна, хлораміну, метиленового синього та ін.

Сольові ванни застосовують при температурі води від 6 до 17° С для карпов і білих амурів і не вище 15° С для білих і строкатого товстолобиків. Обробка при більш високих температурах може призводити до загибелі риб. Обробка риби при низьких температурах не дає потрібного ефекту — більшість паразитів залишається живими. Концентрація сольових ванн 5%, тривалість обробки 5 хв. До 100 л розчину можна обробляти 3-4 партії риби по 30 кг кожна. Після обробки рибу поміщають на 2 год в проточну воду і лише потім випускають у ставок.

Аміачні ванни, особливо ефективні проти дактілогірусов, застосовують для обробки сеголетков і годовіков в концентрації 0,2%, а для племінного матеріалу — 0,1 %. Тривалість обробки при температурі розчину 7-18°С — 1 хв, при 18-25° С — 30 с. Розчин для ванн готують з нашатирного спирту (концентрація аміаку 24-29%) або водного розчину аміаку (концентрація 24-25%). В залежності від потрібної концентрації беруть 1-2 мл нашатирного спирту або водного розчину аміаку на 1 л води. Розчин готують безпосередньо перед обробкою риби. В одному і тому ж розчині обробляють не більше 2-3 партій риб і через 10-20 хв замінюють його новим. Після аміачних ванн рибу відразу випускають у ставок або в чан з чистою водою.

Ванни з марганцевокислого калію, ефективні при аргулезе, лернеозе, сапролегніозе та інших эктопаразитах, готують в розведенні 1 : 1000 при тривалості обробки 20-45 с, 1 : 10 000 при обробці 5-10 хв і 1 : 100000 при тривалості обробки 60-90 хв.

Формалінові ванни для риб старших вікових груп застосовують у розведенні 1 : 1000 (1 мл 40%-ного формаліну на 1 л води) при тривалості обробки не більше 15 хв. Для молодших вікових груп (сеголетков, годовіков) застосовують формалінові ванни у розведенні 1 : 5000 або 1 : 2000 при тривалості обробки 30-40 хв.

Хлорні ванни для профілактики лернеоза і писциколеза готують з розрахунку 1,5—2,0 г хлорного вапна на 1000 л води при тривалості обробки від 60 до 90 хв.

Хлораминовые ванни можна застосовувати проти деяких ектопаразитів у розведенні 1 : 15 000 або 1 : 100 000 (1 г хлораміну на 15 л або 100 л води) при тривалості обробки відповідно 2-4 год або від 16 год до декількох днів.

Обробку риби розчином метиленового синього застосовують для профілактики не тільки інвазійних, але і інфекційних (краснуха, запалення плавального міхура) захворювань. Розчин готують з розрахунку 1 : 5000 (200 мг метиленового синього на 1 л води). Тривалість обробки риби при температурі води до 10° До 7 діб. Обробку в такому розчині краще всього проводити в бетонованих садках, басейнах або безпосередньо в ставках.

Обробка риби у ваннах є трудомістким процесом. Крім того, збільшується можливість травмування риби. В сучасних господарствах індустріального типу профілактичну обробку риби проводять або безпосередньо в ставках, або під час її перевезення. Для обробки риби у ставках за способом ВНИИПРХа застосовують органічні синтетичні барвники: основний яскраво-зелений (брильянтовий зелений) і основний фіолетовий «К» у концентрації 0,15—0,2 г/м³. Барвники вносять безпосередньо в зимувальні ставки навесні після танення льоду за 2-3 дні до розвантаження зимовалов і восени через 3-5 днів після посадки риби у зимувальні ставки та встановлення постійного водообміну. Потрібну кількість барвника визначають за формулою

x = (V∙П∙100):До,

де х — необхідна кількість препарату, г;

V — об'єм води в ставку, м³;

П — задана концентрація барвника, г/м³ (0,15 або 0,20);

К — концентрація сухого барвника, % (зазначена на маркуванні тари).

При обробці риби в ставках не припиняють подачі води. При температурі води вище 15° С і pH більше 8 обробку проводити не рекомендується.

Для обробки риби в зимувальних ставках застосовують малахітовий зелений з розрахунку 0,5 г/м³ при прозорості води 30-35 см (по диску Секки) або 0,9 г/м³ при прозорості 10-15 див. Тривалість обробки риби в ставку при закритій водоподаче 4-5 год. По закінченні цього терміну проточність відновлюють.

Метиленовий синій можна вносити у ставки з розрахунку 1,0—1,5 г/м³. Час обробки 5-6 днів, поки не адсорбується барвник, після чого підсилюють проточність.

Сольова обробка в зимувальних ставах проводиться протягом 1-2 діб, причому в ставку створюють концентрацію солі 0,1—0,2%. Сольову обробку проводять при температурі води не нижче 1° С.

У літній період профілактичні лікувальні обробки можливі у нерестових, маткових і вирощувальних ставках порівняно невеликих площ.

В нерестових ставках для профілактики ихтиофтириоза застосовують малахітовий зелений у концентрації 0,1—0,2 г/м³. Оброблювана риба повинна знаходитися в такому розчині 4-5 год, після чого відновлюють проточність або підвищують рівень води в ставку.

У вирощувальних ставках застосовують хлорофос (проти дактилогироза, аргулеза, лернеоза та ін) в концентрації від 0,6 (на весь ставок) до 1 г/м³ (по береговій зоні) без припинення подавання води з урахуванням pH води.

Зручно проводити профілактичну обробку у транспортних ємкостях при перевезеннях риби (особливо сеголетков і однолітків) всередині господарства, що дозволяє уникнути травмування риби і заощадити препарати. Для таких обробок в останні роки широко застосовується чотирьохкомпонентної суміш, запропонована чеськими ихтиопатологами. Для її приготування в 1 м³ води розчиняють 1 кг кухонної солі, 1 кг питної соди, 10 г марганцевокислого калію і 10 г хлорного вапна. У цьому розчині рибу витримують від 30 до 60 хв, тобто час перевезення від одного ставу до іншого. Найбільш сприятлива температура при такій обробці 5-7° Пн.

При перевезеннях риби для її обробки з метою профілактики інфекційних захворювань можна застосовувати також антибіотики та антисептики, такі, як левоміцетин, синтоміцин, метиленовий синій і ін

Джерело: http://www.activestudy.info/profilakticheskie-meropriyatiya-v-rybovodnyx-xozyajstvax/ © Зооінженерний факультет МСХА

Профілактична протипаразитарна обробка риби проводиться з метою попередження як інвазійних, так і інфекційних захворювань. В ставкових господарствах така обробка найчастіше проводиться навесні і восени при пересадці риби з зимувальних ставків у літні або навпаки. Крім того, профілактична обробка може проводитися при перевезеннях риби з одного водоймища в іншій транспортній тарі.

Весняна і осіння профілактична обробка риби здійснюється двома способами: у ваннах або безпосередньо в ставках. Для приготування ванн використовують розчини кухонної солі, аміаку, марганцевокислого калію, формаліну, хлорного вапна, хлораміну, метиленового синього та ін.

Сольові ванни застосовують при температурі води від 6 до 17° С для карпов і білих амурів і не вище 15° С для білих і строкатого товстолобиків. Обробка при більш високих температурах може призводити до загибелі риб. Обробка риби при низьких температурах не дає потрібного ефекту — більшість паразитів залишається живими. Концентрація сольових ванн 5%, тривалість обробки 5 хв. До 100 л розчину можна обробляти 3-4 партії риби по 30 кг кожна. Після обробки рибу поміщають на 2 год в проточну воду і лише потім випускають у ставок.

Аміачні ванни, особливо ефективні проти дактілогірусов, застосовують для обробки сеголетков і годовіков в концентрації 0,2%, а для племінного матеріалу — 0,1 %. Тривалість обробки при температурі розчину 7-18°С — 1 хв, при 18-25° С — 30 с. Розчин для ванн готують з нашатирного спирту (концентрація аміаку 24-29%) або водного розчину аміаку (концентрація 24-25%). В залежності від потрібної концентрації беруть 1-2 мл нашатирного спирту або водного розчину аміаку на 1 л води. Розчин готують безпосередньо перед обробкою риби. В одному і тому ж розчині обробляють не більше 2-3 партій риб і через 10-20 хв замінюють його новим. Після аміачних ванн рибу відразу випускають у ставок або в чан з чистою водою.

Ванни з марганцевокислого калію, ефективні при аргулезе, лернеозе, сапролегніозе та інших эктопаразитах, готують в розведенні 1 : 1000 при тривалості обробки 20-45 с, 1 : 10 000 при обробці 5-10 хв і 1 : 100000 при тривалості обробки 60-90 хв.

Формалінові ванни для риб старших вікових груп застосовують у розведенні 1 : 1000 (1 мл 40%-ного формаліну на 1 л води) при тривалості обробки не більше 15 хв. Для молодших вікових груп (сеголетков, годовіков) застосовують формалінові ванни у розведенні 1 : 5000 або 1 : 2000 при тривалості обробки 30-40 хв.

Хлорні ванни для профілактики лернеоза і писциколеза готують з розрахунку 1,5—2,0 г хлорного вапна на 1000 л води при тривалості обробки від 60 до 90 хв.

Хлораминовые ванни можна застосовувати проти деяких ектопаразитів у розведенні 1 : 15 000 або 1 : 100 000 (1 г хлораміну на 15 л або 100 л води) при тривалості обробки відповідно 2-4 год або від 16 год до декількох днів.

Обробку риби розчином метиленового синього застосовують для профілактики не тільки інвазійних, але і інфекційних (краснуха, запалення плавального міхура) захворювань. Розчин готують з розрахунку 1 : 5000 (200 мг метиленового синього на 1 л води). Тривалість обробки риби при температурі води до 10° До 7 діб. Обробку в такому розчині краще всього проводити в бетонованих садках, басейнах або безпосередньо в ставках.

Обробка риби у ваннах є трудомістким процесом. Крім того, збільшується можливість травмування риби. В сучасних господарствах індустріального типу профілактичну обробку риби проводять або безпосередньо в ставках, або під час її перевезення. Для обробки риби у ставках за способом ВНИИПРХа застосовують органічні синтетичні барвники: основний яскраво-зелений (брильянтовий зелений) і основний фіолетовий «К» у концентрації 0,15—0,2 г/м³. Барвники вносять безпосередньо в зимувальні ставки навесні після танення льоду за 2-3 дні до розвантаження зимовалов і восени через 3-5 днів після посадки риби у зимувальні ставки та встановлення постійного водообміну. Потрібну кількість барвника визначають за формулою

x = (V∙П∙100):До,

де х — необхідна кількість препарату, г;

V — об'єм води в ставку, м³;

П — задана концентрація барвника, г/м³ (0,15 або 0,20);

К — концентрація сухого барвника, % (зазначена на маркуванні тари).

При обробці риби в ставках не припиняють подачі води. При температурі води вище 15° С і pH більше 8 обробку проводити не рекомендується.

Для обробки риби в зимувальних ставках застосовують малахітовий зелений з розрахунку 0,5 г/м³ при прозорості води 30-35 см (по диску Секки) або 0,9 г/м³ при прозорості 10-15 див. Тривалість обробки риби в ставку при закритій водоподаче 4-5 год. По закінченні цього терміну проточність відновлюють.

Метиленовий синій можна вносити у ставки з розрахунку 1,0—1,5 г/м³. Час обробки 5-6 днів, поки не адсорбується барвник, після чого підсилюють проточність.

Сольова обробка в зимувальних ставах проводиться протягом 1-2 діб, причому в ставку створюють концентрацію солі 0,1—0,2%. Сольову обробку проводять при температурі води не нижче 1° С.

У літній період профілактичні лікувальні обробки можливі у нерестових, маткових і вирощувальних ставках порівняно невеликих площ.

В нерестових ставках для профілактики ихтиофтириоза застосовують малахітовий зелений у концентрації 0,1—0,2 г/м³. Оброблювана риба повинна знаходитися в такому розчині 4-5 год, після чого відновлюють проточність або підвищують рівень води в ставку.

У вирощувальних ставках застосовують хлорофос (проти дактилогироза, аргулеза, лернеоза та ін) в концентрації від 0,6 (на весь ставок) до 1 г/м³ (по береговій зоні) без припинення подавання води з урахуванням pH води.

Зручно проводити профілактичну обробку у транспортних ємкостях при перевезеннях риби (особливо сеголетков і однолітків) всередині господарства, що дозволяє уникнути травмування риби і заощадити препарати. Для таких обробок в останні роки широко застосовується чотирьохкомпонентної суміш, запропонована чеськими ихтиопатологами. Для її приготування в 1 м³ води розчиняють 1 кг кухонної солі, 1 кг питної соди, 10 г марганцевокислого калію і 10 г хлорного вапна. У цьому розчині рибу витримують від 30 до 60 хв, тобто час перевезення від одного ставу до іншого. Найбільш сприятлива температура при такій обробці 5-7° Пн.

При перевезеннях риби для її обробки з метою профілактики інфекційних захворювань можна застосовувати також антибіотики та антисептики, такі, як левоміцетин, синтоміцин, метиленовий синій і ін